Корисно знати

Видатний фізіолог І. П. Павлов говорив, що від фізичних вправ виникає відчуття «м’язової радості».

Наприклад, коли школярик робить ранкову гімнастику, він отримає від неї ( як від уроків фізкультури) не лише користь, а й велике задоволення, бо під час фізичної діяльності у кров виділяються речовини типу ендорфінів, які є медіаторами (провідниками) з задоволення ( у корі головного мозку є центр задоволення).

Парадокс у тому, що в нашому житті відбулося дивне явище: з одного боку, людина полегшила собі існування, виключивши щоденну фізичну працю завдяки механізації та автоматизації трудомістких процесів, але з іншого боку - вона повинна дорого за це заплатити частими хворобами , кволим здоров’ям, коротким життям. Єдиний вихід з цієї ситуації (зачарованого кола) - щоденно давати власному організмові достатні фізичні навантаження. Так уже влаштована людина, що без фізичних навантажень організм втрачає свою життєздатність. Власне людина і створена для того, щоб за допомогою відповідних фізичних дій ( добування здобичі, напад, захист, втечі у разі небезпеки) вижили, дали потомство, зберегли себе як вид. Без фізичних навантажень виникає атрофія( змарніння, відмирання) органів і організму загалом.

Підступність гіподинамії (малорухливості) у тому, що людина швидко звикає до такого стану, і він навіть стає приємним,комфортним. Звісно, приємніше і простіше полежати прийшовши додому, перед телевізором, ніж бігти кудись не знати за чим. Таку «ідилію» батьків автоматично наслідують, як правило, діти.

Фізичні навантаження гармонійно впливають на фізичний і психічний розвиток дитини. Серце, шлунок, кишечник, печінка,нирки та інші органи нашого організму формувалися в умовах постійних рухів. Якщо фізична активність обмежена, функції цих органів порушуються, а резервні можливості загалом знижуються. На думку академіка А. А. Амосова, здорова людина має 10 – кратний запас міцності, тобто її органи і системи можуть виконувати навантаження і витримувати напруження приблизно в 10 разів більше, ніж у звичайних умовах. На жаль такий резерв міцності без фізичних навантажень тане, як сніг у дощову погоду.

Під впливом фізичних вправ особливо поліпшується кровопостачання м’язової тканини, зокрема серцевого м’яза. А рахунок додаткового відкриття «сплячих» капілярів і збільшення їхньої загальної довжини. Фізичне навантаження стимулює кисневе постачання нервових клітин головного мозку, сприяючи підвищенню не лише фізичної, а й розумової працездатності. Отже, фізкультура значною мірою допомагає мислити. Цей висновок збігається з твердженням великого давньогрецького філософа і вченого Арістотеля, що думка стає жвавішою, коли тіло розігріте прогулянкою. Під впливом фізичних вправ підвищується стійкість організму до різних захворювань, змінюється імунна система, стимулюється кровотворення, збільшується вміст гемоглобіну в крові.

Особливо корисні фізичні вправи. Якщо вони виконуються з відчуттям радості. Радість розширює судини, нормалізує обмінні процеси, гармонізує психіку.

Діяльність скелетної мускулатури має життєво важливе значення для організму, який росте. Саме вона визначає розвиток усіх фізіологічних систем організму. Ось чому в результаті такої діяльності відбувається не втрата, а нарощування маси тіла, що забезпечує ріст. Прийом їжі без фізичної активності не забезпечує нормальних умов росту і розвитку. У випадку порушення потоків імпульсів від працюючих м’язів порушується нормальна робота всіх внутрішніх органів, і насамперед – серця.

З’ясовано також, що систематичні фізичні вправи сприяють збільшенню в клітинах організму особливих речовин – нейропептидів, що благотворно позначаються на настрої, покращує сон, підвищує працездатність, емоційний стан дитини. Можливо цей механізм є матеріальною підставою для нормального психічного розвитку дитини. Здорова молодь – здорова нація – здорова держава. Майбутнє кожної країни залежить від тих, хто буде жити та будувати її, тобто від дітей. Тому найважливіше завдання дорослих нині – виховати та сформувати здорову та патріотичну націю. Варто використати усі можливості та залучити всі ресурси для реалізації цього завдання. Але доведеться стати трішки більш працелюбними і стійкими. Трошки менш лінивими і безвідповідальними. І ось, якщо це «трошки» помножити на всіх - ми будемо мати дуже багато».